З Україною в серці! Виховна година

Виховна година

З Україною в серці

Мета: стимулювати в учнів інтерес до історії України; розвивати почуття відповідальності за долю своєї держави; виховувати почуття патріотизму, національної гідності.

Ми – вільні люди!
Ми, неначе, квіти,
Що виростають в полі чи гаю.
Нам цілувати небеса і вітер,
І долю мати, як вони, свою.
І буде доля, наче цвіт калини,
В розповені невипитих щедрот,
Бо є держава наша – Україна,
І є її невтрачений народ.
Василь Олійник

ХІД УРОКУ

   Діти, де б ви не жили: серед безкрайого степу чи в оточенні віковічних лісів, біля високих гір чи синього моря, у місті чи у селі – все це зветься одним словом – Україна.
Україна – це ваша Батьківщина, і ви її громадяни, бо живете на цій землі. Як наша планета є маленькою частинкою безмежного Всесвіту, так і ви є невід'ємною частинкою великого народу України.

    Зверніть увагу на епіграф нашого уроку ( учень зачитує епіграф) – ці слова                В. Олійника присв'ячені незалежності нашої держави. Так, тепер ми вільні, але до цього був довгий шлях. Давайте пригадаємо деякі його сторінки.

Мозковий штурм

§  В якому році Україна стала незалежною?

§  Які документи узаконюють статус України як держави( 1990 р.Декларація про Державний суверенітет України, 1991 р. Акт проголошення незалежної України, Всеукраїнський референдум)?

§  Який відсоток громадян підтвердив Акт незалежності України?

§  Коли та в якому юридичному документі остаточно визнана незалежність України, як держави світу (1996 р. Конституція України)?

§  Що є державними символами України?

    Отже, діти, 24.08.2015 року ми святкували скільки років незалежності України ? Але так було не завжди. Наша прекрасна земля була окупована і спаплюжена, тисячі населення продані в рабство, колись горді лицарі – козаки – закріпачені, самобутня й багата культура – знівечена

РОКСОЛАНА

Нема нікого. Євнухи, гарем
і одаліски, і … нема нікого.
Вже продали і зрадили мене,
мою журбу поклали на коліна,
і навіть пісню, рідну, журавлину
арканом вітру вирвали з небес?
А дім палав і плакали дощі,
і дух живиці гіркнув на долонях,
і падав щит, чужий, багряний щит
на гострий крик, народжений в полоні.

Мої сліди, мої гіркі сліди,
ви поросли рожевою травою,
а брат один, чому мій брат один? –
Коли я залишиюся живою!
Коли в мені вирує джерело,
палає ватра вирваної пісні…
Хоча б на мить від серця відлягло-
о, як йому на цьому світі тісно!

У рідний край немає вороття,
і «цар царів» - султан мені за мужа,
шовковий шнур його синів задушить,
його візир віддасть мені життя,
бо я – Хуррем,
я – радісна, і знов
святкує сміх, ступаючи по трупах,
бо то братів моїх убитих кров
через літа і долі переступить,
аби прийти і плітями журби
мене шмагати сорок довгих років…
                                                                   Неоніла Стефурак

   Майже три з половиною сторіччя йшла Україна до своєї незалежності. Дві попередні спроби( 1654 р. і 1917-1921 рр.) здобути і побудувати незалежну Українську державу закінчилися поразками. Трагізм історичної долі України у спробах вибудувати неза-лежну державу, очевидно, потрібно шукати зокрема в тому, що в українського народу не було необхідної для цього єдності.

    А зараз ми з вами пригадаємо весь шлях нашої держави до незалежності, пройшовши його по сходинках.

      Перша сходинка. Київська Русь ІХ-ХІ ст. була однією з найбільших й наймогутніших держав у Європі. У часи Володимира Великого вона досягла високого рівня військової могутності, економічної міці, культурного піднесення, стала в рівень з багатьма державами Європи і Близького Сходу. Пізніше Ярослав Мудрий, син Володимира, продовжував зовнішню політику свого батька. В той час Київська Русь мала дружні стосунки майже з усіма країнами Європи. Ярослава Мудрого називали «тестем Європи», тому що його дочки були дружинами королів Норвегії, Угорщини, Франції, а сини були одружені з можновладними принцесами Візантії, Польщі, Німеччини. Київська Русь відігравала політичну роль у міжнародному житті, бо захищала Європу від нападів східних кочівників.

     Друга сходинка. У ході визвольної війни (1648-1657 рр.) українського народу під проводом Богдана Хмельницького створено основу для розбудови козацької держави. У ХV столітті на території Європи з*являється, хоч і ненадовго, суверенна Україна з усіма атрибутами політичної й економічної влади. А 1710 року Пилип Орлик написав конституцію, яка за демократичним змістом значно випередила тодішні правові акти європейських держав. 16 статей документа визначили демократичні засади української державності.

     Третя сходинка. У новітню добу свої історї український народ увійшов без власної держави й територіальної цілісності . Україна була поділена між двома сусідніми імперіями: Російською та Австро-Угорською.Події Першої світової війни , а також розвиток подій 1917 року в Петрограді сколихнули український народ. Реалізувавши своє одвічне прагнення до свободи ,українці створили 17 березня 1917 року Українську Центральну Раду . вона стала центром організації українського життя, виражала інтереси всього народу. Очолив її відомий громадський діяч , історик Михайло Грушевський. Центральна Рада, виконуючи народну волю ,своїм четвертим універсалом 22 січня 1918 року перед усім світом проголосила Україну самостійною державою.

    На жаль, у лиху годину відродилася українська держава , яка з самого початку опинилася в дуже скрутному становищі. Відсутність армії не дозволила боронити проголошену самостійність .29 квітня 1918 року на засіданні Ради було ухвалено Конституцю УНР, а Михайла Грушевського обрано Президентом Української Народної республіки. Це був останній день влади Центральної Ради, яка своєю діяльністю показала всьому світові, що є український народ, який бажає жити на своїй рідній квітучій землі в радості і достатку.

  Четверта сходинка. Незважаючи на століття поневолення іншими державами,одвічною була мрія багатьох українцв про незалежність своєї Вітчизни. І ось на початку 90-х років Україна домоглася самостійності, а 16 липня 1990 року Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України. 24 серпня 1991 року було прийнято Акт проголошення незалежності України. 1 грудня 1991 року відбувся референдум ,що підтвердив Акт проголошення незалежності України. Треба було остаточно переконати Європейські держави, держави усього світу у своєму бажанні жити вільно, незалежно.

Усний журнал «Поети Рівненщини – Україні»

Діти зачитують вірші поетів краю про Україну

    Загадкова дорога історії привела нас сьогодні до часів, які засвідчили виникнення українського народу і побудову першої самостійної держави. Українці належать до тих народів, які пройшли через великі випробування. І хоча над нами впродовж багатовікової історії глумилися, нас принижували, грабували міста і села, пророкували загибель, відбирали землі й виселяли із власної домівки- ми вижили і вистояли у цьому поєдинку, пам*ятаючи своє коріння, розмовляючи власною мовою. 

    

        Найбільша цінність нашої країни – це її люди, зі своїми звичаями, трудовими здобутками, піснями, легендами, казками. Ось я вам розповім одну казку.  

Давним-давно жила колись одна жінка. І було у неї троє синів. Росли сини чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя. Виросли сини і вирішили піти світ подивитись. Перший син і говорить: «Мамо, піду я межи люди, подивлюсь на світ Божий».  «Ну що ж,сину, йди. Та пам’ятай рідну домівку, а на згадку візьми із собою золоту корону з трьома промінцями, хай в далекім краю зігріває тебе вона».

Минув час. Завдяки своєму розуму став старший син великим князем, бо трьох-променева корона, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала шлях до кращого життя. Дали першому синові ім’я – Тризуб, а знак, що дала йому мати, назвали Гербом.      Попросився у матері і другий син світу подивитися. Дала йому мати в дорогу жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними справами прославив син свою матір. Одержав середній син ймення – Прапор. А там, де був наймолодший – завжди лунала пісня. Адже мати подарувала своєму наймолодшому сину соловейків голос. За величний спів народ прозвав його Гімном. І з того часу ідуть поруч три брати – Тризуб, Прапор, Гімн.

  В кожного є край, де ми найкраще себе почуваємо. Це рідна стежина, рідна хата, доріжка простелена квітами...

Мікрофон ” Моє село відоме тим, що …” ( З історії села)

    Перед вами лежать вирізані з паперу голуби. Пропоную вам написати слова підтримки вашим одноліткам, сім’ї яких змушені були покинути свої домівки у пошуках безпеки.

         Учні записують свої побажання, слова підтримки на голубах з паперу та прикріплюють їх на дошці

  Держава – то є дім, у якому живуть тисячі, мільйони людей. Мир, щастя, спокій у домі залежить від усіх: і тих, хто у ньому живе, і тих, хто цей дім будує. Хто ж вони – перші будівничі Української держави?

Гра « Я знаю історію України»

      Клас ділиться на дві команди. Учасники команд по черзі мають називати прізвища видатних історичних постатей і те, що вони зробили для побудови незалежної України. Перемагає та команда, учасник якої останнім дав правильну відповідь.

     Отже, діти, переможці гри з гордістю можуть казати, що вони знають історію своєї держави.

Закінчити наш урок я хочу віршем Василя Олійника «Заукраїнься, Україно!»

Заукраїнься, Україно,
І при шляхах затополись,
В степах, як небесах, безмірни:
Майбутнім щедро колосись.
Заукраїнься, Україно,
Байдужі душі розбуди.
І цвітом сонячним калини
У серці кожному зійди.
Заукраїнься, Україно,-
Країно волі і добра.
Твоя історія нетлінна,
Як хвилі сивого Дніпра....
Заукраїнься, Україно..